- неспокій
- [неиспо/к'ій] -койу, ор. -койеим, м. (ў) -койі і [неиспоук'і/й] -поко/йу, ор. -поко/йеим, м. (ў) -поко/йі
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
неспокій
Смотреть что такое "неспокій" в других словарях:
неспокійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
неспокійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
неспокійність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
неспокійно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
неспокійний — 1) (про час, пору, життя, роботу тощо сповнений неспокою, турбот, хвилювань); тривожний (у передчутті чогось недоброго, лихого); незатишний (який спричиняє душевний дискомфорт); бентежний, ворохобний (перев. про час); нервовий (перев. про… … Словник синонімів української мови
неспокійний — а, е. 1) Який відчуває хвилювання, тривогу, перебуває у стані душевного неспокою. || Який виражає хвилювання, тривогу. || Власт. неспокійній людині. 2) Який не відзначається спокійним характером, непосидючий, рухливий. || Який не поводить себе… … Український тлумачний словник
неспокійність — ності, ж. Стан за знач. неспокійний … Український тлумачний словник
неспокійно — 1) Присл. до неспокійний 1 4). 2) у знач. присудк. сл. Тривожно, бентежно … Український тлумачний словник
неспокій — о/ко/ю, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність спокою … Український тлумачний словник
неспокій — (відсутність душевного спокою), незлагода, хвилювання, сум яття, каламуть; занепокоєння, острах, тривога (у передчутті чогось недоброго, поганого) … Словник синонімів української мови
